Безбожна родина єпископа: насильство, шахрайство, наркотики

873

У дітей єпископа немає грошей на їжу, але вдосталь є коштів на наркотики і п’янки

Русский | English

Недавно Петро Бондарук, один із синів відомого п’ятидесятницького єпископа із Сакраменто Адама Бондарука, (тимчасово) вийшов на волю після трьох із половиною років тюремного ув’язнення за шахрайство в сфері нерухомості. Він не досидів майже два роки з присудженого йому строку завдяки тому, що батько-пастор та брат-ріелтор внесли за нього заставу у 100 тисяч доларів.

Тепер, коли сексуальний злочинець завдяки своїй родині опинився на свободі, ми вирішили вивчити кримінальні справи інших членів цієї сім’ї, що зберігаються в архівах північнокаліфорнійських судів.

Отже, чи знаєте ви, скільки взагалі дітей в «уславленого» єпископа Адама Семеновича Бондарука? Чому багато з них не «несуть церковне служіння» разом зі своїм батьком-пастирем? А чи відомо вам, що добра половина хлопців із цієї «святої» сім’ї проходила по різним кримінальним справам як у місцевих судах, так і в федеральній системи правосуддя?

Ми вже освітлювали ситуацію з шахрайським минулим одного з дітей п’ятидесятницького єпископа — Петра. Нагадаємо, що 47-річний Петро Бондарук має достатньо багате кримінальне минуле: він не раз відбував покарання в американських виправних установах і навіть, здається, притягався до відповідальності ще у СРСР. Якийсь час йому загрожувала депортація із Сполучених Штатів, і він залишився в Америці лише завдяки тому, що його родина, Естонська РСР, щезла з мапи світу, та його просто не було куди депортувати.

Наприклад, у 1998 р. Петро Бондарук притягався округом Сонома за спробу зґвалтування дівчини — детальніше про це читайте в статті «Син єпископа: історія одного сексуального злочину». За це діяння Петро був занесений до федеральної бази сексуальних злочинців — такі як він не мають права проживати поблизу шкіл і дитячих садків; він також має низку пожиттєвих обмежень і повинен регулярно відмічатися у прикріпленого до нього співробітника правоохоронних органів. Агенти ФБР характеризують Петра як алкоголіка, наркомана і злісного нероби.

Щоб не витрачати даремно дорогоцінний час читача, не будемо в подробицях розповідати про арешти за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння, яких у Петра тільки в Каліфорнії було декілька. Крім цього, є і інші злочини Петра Бондарука, котрі раніше не були доступні широкому загалу і не освітлювалися в місцевій пресі.

Крадіжки продуктів харчування в російському магазині Сакраменто

Наприклад, справа від 2002 р., заведена Верховним судом в Сакраменто, в якій Петро Бондарук звинувачувався у крадіжках продуктів із російського магазина Arbat European Market у місті Норт-Хайлендс.

Власник цього магазина, Євгеній Коваленко, почав помічати, що з полиць закладу стали систематично зникати продукту. Запідозривши недобре, Коваленко встановив у торговій залі відеокамери і почав спостерігати. Виявилось, що виносом товарів займалась невелика банда злодюжок, в якій Петро Бондарук (в той час 32-річний) був водієм.

Схема була відпрацьована до дрібниць: непутящий син єпископа підвозив своїх спільників до дверей вищевказаного магазина, де вони набирали продукти в кошики. Потім один із спільників, такий собі Павло Квитко, відволікав продавця проханням нарізати ковбасу чи шинку в м’ясному відділі, а інший, за ім’ям Константин, в цей час спокійно виходив із повним кошиком.

Заставши злочинців на місці злочину, Євгеній Коваленко побіг за ними, але єпископського сина та його спільника вже и слід простиг. Павло, який відволікав продавця, всіляко заперечував свій зв’язок із крадіями, а коли власник магазина спробував його затримати, зник із місця події у будові, розташованій по сусідству іншого російського закладу, співробітник якого зачинив двері перед носом у Коваленко.

Таким чином, за словами Коваленко, злочинна трійка здійснила від 30 до 50 акцій (!), кожного разу виносивши з магазина продукти на суму в 50-100 доларів.

Детектив Т. Бучард, який займався цією справою, дізнався телефонні номери підозрюваних і навідався до одного з них додому. У процесі слідства Бондарук заперечував свою участь в схемі, але співробітник Служби шерифа округа притиснув його незаперечними доказами.

Зрештою, Петра Бондарука заарештували, помістили у в’язницю під заставу в $10 тис., а після цього засудили за двома статтями — злочинна змова та крадіжка. В підсумку він отримав два місяця тюрми, а в якості альтернативи тюремному ув’язненню суддя порекомендував покарання у вигляді громадських робіт.

До речі, цим своїм злочином Бондарук Петро порушив умови поліцейського нагляду після суду в Сономі у справі про сексуальне насильство.

Також ми находимо справу Петра Бондарука 1971 р.н. в суді штату Вашингтон, якого було визнано винним у крадіжці в 1993 р.

Радянське минуле Петра Бондарука

Більш того, в Національному архіві Естонії ми знаходимо ще один документ, який розповідає про каламутне минуле Петра Бондарука. У сімейній справі Бондаруков, що попала до редакції «Слав’янського Сакраменто» з архівів МВС Естонської РСР, вшита анкета для фіктивного виїзду на ПМП до Ізраїлю, в якій вказується, що «крім Петра Бондарука 1971 року народження судимих не значиться». Чи це значить, що Петро притягався до кримінальної відповідальності ще у часи СРСР?

Виправте мене, якщо я роблю невірний висновок із цієї приписки МЗС. Якщо це правда, то тато, природньо, приховує цей факт від своїх парафіян та підлеглих-пасторів, тому що така інформація може суттєво зашкодити його релігійній кар’єрі.

Діти слав’янських місіонерів побили американця

Ще один син єпископа, Бондарук Тимофій Адамович 1983 року народження, проходив у справі про побиття Пітера Скотта Майкла, якого група дітей віруючих батьків жорстоко побила у лютому 2004 р. у місті Оберн. Тоді Тиму було пред’явлено обвинувачення в перебуванні в стані алкогольного та наркотичного сп’яніння.

У результаті чого син Адама Бондарука отримав 6 місяців ув’язнення, а його спільники Константин Гуревський (1980 р.н.) та Іван Шевченко (1984 р.н.) — по року тюрми. Після арешту в крові Тимофія було знайдено толуол (метилбензол). Ця хімічна речовина входить до складу різних розчинників для фарб, є вкрай токсичною і застосовується як засіб для сп’яніння підлітками, у яких немає грошей на більш якісні наркотики.

У 2003-2004 рр. Тим проходив відразу у декількох справах про керування транспортними засобами в стані сп’яніння. Тоді прокурор міста Сакраменто звинуватив пасторського сина в порушенні низки статей Дорожнього кодексу штату Каліфорнія: перебування за кермом у нетверезому стані, відсутність страховки і керування автомобілем без прав, яких він був позбавлений за попередні випадки DUI.

Виходячи з матеріалів однієї із справ, Тимофій у нетверезому стані та без страховки здійснив аварію, пошкодивши чиєсь майно, а потім спробував втекти з місця пригоди.

Тоді Бондарук визнав свою вину и поніс покарання: відсидів кілька десятків днів у в’зниці, виконуючи громадські роботи, та провів три роки на «неформальному випробувальному терміні».

Справа про п’янку за кермом

Ще один син єпископа, Марк Бондарук, також проходив у справі про п’янку за кермом у Ранчо-Кордове, прямо через дорогу від батьківського будинку.

Подія відбулася рано вранці 1 грудня 2010 р. на вулиці Бредшоу, неподалік від церкви «Віфанія», де служить батько Марка. Поліцейський зупинив виляючий по дорозі «Мерседес» Бондарука. У суді патрульний повідомив, що Бондарук брудно сварився та від нього йшов запах спиртного. Інший поліцейський, який незабаром прибув до місця пригоди, підтвердив ці свідчення під присягою, повідомивши, що від водія «йшов сильний запах алкоголю, він був збентежений і сварився».

Як стверджується в документах справи, до цього інциденту Марка Бондарука вже двічі зупиняли за їзду в нетверезому стані (перший раз у 2002 р., другий — у 2004).

За словами поліцейських, фізичну перевірку на сп’яніння водій не пройшов: він «сильно хитався, втрачав рівновагу, заступав за лінію».

Представникам закону Марк пояснив, що не вживав алкоголь, але минулої ночі погано виспався та прийняв одну таблетку антидепресанта, а пройти по лінії не зміг через проблем зі спиною.

Після того як арештованого доставили до поліцейського відділку в Ранчо-Кордові, черговий офіцер підтвердив, що Марк Бондарук перебував під впливом антидепресантів і алкоголю. Результат перевірки алкотестером показав, що рівень алкоголю в його крові складав 0.027% (підлягає покаранню в штаті Каліфорнія вважається 0.08%). Через кілька годин Марка помістили в тюрму округа Сакраменто, де в нього був здійснений забір крови, аналіз якого показав відсутність алкоголю, але підтвердив наявність діазепама та гідрокодона.

Під час судових дебатів захист Бондарука запевняв, що син пастора «російської церкви» мав відверту розмову з батьком, зробив висновки зі своїх попередніх помилок та став на шлях виправлення, «припинив гуляти на вечоринках та став місіонером».

У лютому 2011 р. Марка Бондарука визнали винним у перебуванні за кермом у нетверезому стані, однак він подав апеляцію, намагаючись спростувати висновки поліцейських експертів, а також вказуючи на судову затримку через поліцейського, який проходив професійну підготовку та виступав одним зі свідків у цій справі.

Показово, що в апеляційному позові Марк стверджував, що через звинувачення від нього пішла подруга і він втратив роботу водія-далекобійника, завдяки якій отримував $100 тис. в рік, а справа, відкрита у суді, завдала шкоди репутації його сім’ї, так як його батько є відомим пастором. Апеляція ні до чого не призвела, і суд назначив Бондаруку виправні роботи та 5 років випробувального терміну.

Крадіжка з магазину господарських товарів

И нарешті, надаємо публіці свіжу справу про крадіжку з магазину господарських товарів Home Depot у місті Кармайкл, порушену на Бондарука Марка Адамовича. Із цією справою можна вільно ознайомитися в архіві Верховного суду міста Сакраменто. У ній, зокрема, вказано, що Марком була скоєна крадіжка — винос товару на суму до 220 доларів. На судове засідання Марк не з’явився, і на його ім’я був виписаний ордер на арешт. У підсумку суддя прийняв рішення позбавити крадія свободи на 25 діб і заборонити йому з’являтися в радіусі 100 ярдів від магазину Home Depot.

В результате цієї справи Марк Бондарук провів 25 днів в тюрмі та 3 роки перебував на неформальному випробувальному терміні.

Про арешт Бондарука Марка Адамовича в громадському місці в п’яному стані і проходження ним спеціальної програми реабілітації у 2002 р., про що свідчать документи місцевого суду, звісно, ми говорити не будемо. Натомість варто згадати проходження Марка у справі ріелторів-п’ятидесятників у 2015 р., за підсумками якої його старший брат Петро отримав 6 років федеральної тюрми. Згідно з матеріалами справи, Марк займався схожими схемами, але, отримавши від судді імунітет, уникнув покарання.

Бондарук Андрій Адамович

Бондарук Андрій Адамович у 2006 р. також арештовувався поліцією Рокліна і притягався до відповідальності за статтею 647 Кримінального кодексу Каліфорнії — інтоксикація в громадському місці. Документ, який зберігається в архіві суду округа Плейсер, свідчить про те, що Андрій визнав себе винним у цій справі.

«Хто не вміє управляти власним домом, чи буде той піклуватися про Церкву Божу?»

Передивляючись кримінальні справи, порушені на членів єпископської сім’ї, залишається дивуватися — невже дітям цього відомого християнського проповідника-місіонера живеться настільки бідно, що їм не вистачає грошей на продукти харчування або робочий інструмент, й приходиться красти те чи інше з місцевих магазинів? Чи вони обмінюють крадені товари на наркотики, як це роблять інші ДВБ-ці?

И взагалі, яким чином і за які заслуги такі «віруючі» як Бондаруки в’їхали до США? Виходить так, що, здійснивши втечу з Радянського Союзу під прикриттям фальшивої ізраїльської візи та називаючи себе релігійними біженцями (цим Адам Бондарук незмінно приголомшує в американських судах, де у різних справах проходять його діти і парафіяни), тут, на американській землі, вони безсоромно займаються беззаконням. Чудова «сіль і світло миру»! Чи це такий своєрідний спосіб «євангелізації» Америки?

Та наостанок я залишу для усіх членів Слав’янської місіонерської церкви «Віфанія» і всіх віруючих людей як в США, так і в СНД місце зі Священного писання, де говориться, яким повинна бути сім’я священника, який претендує на високе звання єпископа:

«Але єпископ повинен бути непорочним, однієї жінки чоловіком, тверезий, цнотливим, благоговійним, чесний, гостинним, здатним навчати, не п’яницею, не сварливим, не користолюбним, а тихим, миролюбним, не сріблолюбним, таким, що добре править домом своїм, дітей тримає у слухняності з усякою чесністю; бо, хто не вміє управляти власним домом, чи буде той піклуватися про Церкву Божу» (Євангеліє, 1-е послання до Тимофія 3:2).

Як ви вважаєте, чи може людина, діти якої зі самої молодості сильно загрузли в злочинності, бути не тільки громадським лідером, а і священником та навіть єпископом великої кількості церков, заводити зв’язки з місцевими американськими та міжнародними політиками, і навіть брати участь в Молитовному сніданку з Президентом США? Та, нарешті, чому він може навчити в церкві чужих дітей, якщо не в стані виховати своїх власних?

Ви скажете, батько за синів не відповідає? Буцімто, виросли діти (тай багато у поважного старця Адама дітей, чи можна за всіма встежити)? А як же! Не далі як у березні 2019 року тато за 100 тисяч доларів викуповує свого сина Петра Бондарука з федеральної тюрми, направляючи до суду Сакраменто офіційні листи з проханням помилувати професійного злочинця. Тобто, називаючи себе духовною особою, що має на увазі наявність твердого морального компаса, Бондарук-старший буквально підставляє всіх членів Слав’янської місіонерської церкви «Віфанія», від імені яких покриває свого блудного сина перед мирським судом…

Руслан ГуржійSlavicSac.com